"Водні процедури" ватажка "ДНР" у Кремлі та "прозріння" Z-"воєнкорів". Огляд ЗМІ окупованого Донбасу

Без сумніву, виклик ватажка "ДНР" на килим у Кремль посів гідне місце в інформаційному порядку денному ЗМІ окупованого Донбасу. Більш-менш провладні ресурси намагалися представити спілкування Пушиліна з Путіним як факт визнання "республіки" рівноправним суб'єктом Федерації, умовно незалежні автори дозволили собі трохи іронії і тонких натяків на прийдешню відставку маріонеткового господаря непідконтрольних територій Донецької області...

Губить вождів вода...

Отже, "офіційний" сайт "ДНР" відтворив картину довірчої бесіди ватажка "ДНР" зі старшим товаришем. "Денис Пушилін доповів Президенту РФ Володимиру Путіну про відновлення соціальних об'єктів у Республіці й особливо виділив плани щодо колишніх прифронтових районів Донецька", - повідомило "Донецкое агентство новостей".

Розповів він Путіну і про успіхи житлового будівництва, і про очікуване в недалекому світлому майбутньому промисловості Донбасу. Місцеві журналісти наполегливо створювали картинку, згідно з якою російський диктатор, слухаючи "главу республіки" по-відчому кивав головою, обіцяв і надалі не залишати "новий регіон" без своєї турботи. Звісно, не оминули вони увагою і діалог "національного і регіонального лідерів" на найзлободеннішу тему - критичний дефіцит води... Якщо вірити "офіційним" ЗМІ, російський диктатор залишився задоволений рапортом. "Пушилін сміливо і відповідально працює над вирішенням водної кризи", - похвалили ватажка "республіки" придворні лизоблюди. 

А ось більш-менш незалежні від ватажка "ДНР" джерела інформації дозволили собі засумніватися в пасторальності офіційних публікацій. Так, наприклад, Юлія Андрієнко, яка хоч і називає себе "Донецьким кореспондентом", але живе в Москві і працює на кремлівську пропаганду, зустріч Путіна з Пушиліним побачила зовсім в іншому світлі.

"Пушилін сипле цифрами, заїкається і тремтить. Путін дивиться несхвально, недовірливо", - пише вона. 

"Путін почав зустріч із запитання про воду. Але Пушилін починає доповідь із доріг, будівництва спортивних об'єктів і відкриття медичних центрів. І тільки потім починає вже про воду. Тремор посилюється. Валить усе на Україну. Резервні водосховища винні, вони спорожніли. Пообіцяв чистити річки, боротися з втратами води, розкланявся за водовози і ремонтні бригади", - досить точно передає московсько-донецька журналістка суть "розмови про головне".

Вона звернула увагу на те, що Путін перебив розповідь ватажка "ДНР" на тему "Хто винен?" і "повідомив, що у нього є відомості про колосальні втрати води". 

"Пушилін поскаржився, що втрати до 60%. Путін здивувався: "Чому?" Відповідь геніальна: винен графік подачі води, через нього - знос мереж. Пориви - до 2 тисяч на тиждень. Коротше, пообіцяв зневоднити ті водойми в ДНР, у яких ще є вода... Про те, що в Донецьку зникла питна вода, - ні слова. Як і про боротьбу з цінами на неї", - завершила Юлія Андрієнко свою альтернативну розповідь про поїздку ватажка "ДНР" до Кремля.

Явка з повинною

Ще однією темою в інформаційному полі окупованого Донбасу стала чергова розповідь про те, як швидко і впевнено місцева влада відновлює те, що до руїн, до згарища знищили російські "визволителі". З мазохістською насолодою описують вони наслідки варварських обстрілів і бомбардувань колись квітучих міст і селищ. Цього разу черга дійшла до Красногорівки, в якій до приходу "русского міра" проживало 15 тисяч осіб.

Місцеві пропагандисти поспілкувалися з жителями і з їхніх слів склали розповідь про те, "як Красногорівка повертається до мирного життя".

"У деяких (!!!) людей уже є світло. У місті відкрився магазин, а нещодавно з'явився ще один кіоск... поки що тільки напої"; "Обіцяють ввезти ще один кіоск із продуктами. Там ковбаса, хліб"; "Воду нам возять із Донецька раз на тиждень... Вода для технічних потреб, а питну привозять за можливістю", - перераховують люди "здобутки" окупаційних адміністрацій і зазначають, що "зміну влади зустріли з усією душею!".

"Незважаючи на всі труднощі, жителі Красногорівки намагаються дивитися в майбутнє з оптимізмом. Кожен новий магазин, кожен підключений будинок, кожне повернення сім'ї - це маленький, але важливий крок до відродження міста, де зажевріло світло надії. Мешканці вірять, що разом вони зможуть подолати всі труднощі і повернутися до повноцінного життя", - підбивають підсумок почутого журналісти. 

З побаченим справи йдуть гірше: на жодній із 20 фотографій, які пропагандисти привезли з Красногорок, немає навіть натяку на відродження міста.  

Ще один сюжет на тему "як здорово, що всім ми тут сьогодні зібралися" був присвячений "відродженню" Курахового Донецької області. Так звана "голова Тельманівського муніципального округу" Наталя Великодна похвалилася, що хоча місто під час боїв було зруйноване на 70%, у нього повертаються місцеві жителі, їх уже стало втричі більше.

Триразове зростання чисельності населення - це мало вразити читачів і глядачів. Але колабораціоністка зізналася, що на момент входження в Курахове "визволителів" у ньому залишалося не більш як тисяча осіб. А зараз "уже" три тисячі. До російської агресії чисельність населення тут становила близько 18500 осіб...

Оптимізм місцевих пропагандистів щодо радості від приходу "русского міра" минулого тижня демонстративно відмовилися розділити російські журналісти, які традиційно підтримують усі дії окупаційного корпусу на Донбасі. Так, наприклад, Z-"воєнкор" Дмитро Стьошин раптом замислився над питанням: чи правильно проводити "денацифікацію" України, руйнуючи вщент міста Донбасу? Проблиски прозріння прийшли до "Русского тарантаса", після перегляду архіву його власних фотографій зі знищеної ЗС РФ Мар'їнки.

"Мар'їнка, туманні картини на тлі скрипучого переговорного процесу. Чистив телефон після відрядження і залип на цій фотосесії. І ось що мені подумалося, політично-незріло: нам точно потрібні такі Мар'їнки? Це те, до чого ми прагнемо? Чи так потрібно було денацифікувати Україну чи є якісь інші варіанти, без каменя на камені і єдиної живої душі? Чи потрібно продовжувати в такому форматі? Не знаю", - майже скотився до дискредитації "СВО" популярний російський пропагандист.